Codein напиток Lean (лин) Сибай

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Окей, чуваки, сегодня расскажу вам историю о том, как я гопнулся, купил кодеин и пробрался в овощной киоск за едой ночью. Приготовьтесь, это будет нереальный рассказ!

Сидел я в своей пацанской квартирке, смотрел сериалы, и вдруг залип на думках о морфии. Чуваки, это не легально, но как же тянуло на закладки! Думал, может зип-лок найду, чтоб хоть немного облегчить своё вайб. И тут пришла идея, купить кодеин!

Мой соклан, который часто курит оксикодон, рассказал, что в одном овощном киоске в нашем районе продают закладки. Мне как раз нужен был кокосик, чтобы развести на хоровод своих друзей. Решил, что это моя миссия.

Так что я, положив кепку задом наперёд, начал своё путешествие по темным улочкам. Надо было быть осторожным, но я сильно развёлся на базар и разговорился с местными кентами. Они сразу запалили, что я ищу закладки.

"Дружище, есть пара киосков, где можешь поискать кодеин", – выдал один из них.

Я кивнул и решил попробовать свою удачу. Подойдя к первому киоску, я заметил, что он был закрыт. Все мои надежды рухнули, я подумал, что сегодня вайб у меня просто отвязный.

Но когда я уже собирался идти домой, увидел вдали свет фонаря и услышал голос продавца. Я понял, что это моё время настало!

Подойдя ближе, я увидел тётку, продававшую овощи, сидящую на скамейке. Вроде бы ничего странного, но оказалось, что она была моим ключом к кодеину.

Я подошёл к ней и спросил, может ли она продать мне закладки. Она на меня так странно посмотрела, словно я был с другой планеты. "Молодой человек, что вам надо?" – спросила она.

Я не понял, что случилось, и решил попробовать ещё раз. "Можно мне кодеин? Я ищу закладки", – сказал я.

Наконец, тётка поняла, о чём я. Достала из-под скамейки маленькую бутылочку с химией. "Сынок, вот тебе твои закладки. Но будь осторожен, это не игрушка", – предупредила она.

Я дал ей деньги и благодарно улыбнулся. Теперь мне оставалось только улизнуть оттуда, не привлекая внимания. Положил бутылочку в свою карманчик и рванул домой, чтобы попробовать новые ощущения.

Вот так, чуваки, я купил кодеин и дошёл до этого овощного киоска. Но эта история только началась…

Как только я вернулся домой, я открыл бутылочку и вдохнул дух нового приключения. Ощущения были нереальные! Мой вайб стал настолько крутым, что я просто не мог остановиться.

Целую ночь я веселился, проводил время с друзьями и наслаждался каждой минутой. Они все завидовали моему закладу, но я не был таким стеснительным и разделил с ними.

Утром, когда эффект стал угасать, я решил, что пора немного отдохнуть. Хотя бы на пару дней. Ведь всему своё время, и кодеин – не исключение.

Так что, ребятки, если у вас есть возможность, попробуйте закладки. Но помните, что это не игрушка и вам нужно быть осторожными!